с. Новопавлівка. Новопавлівський СКДНЗО «Малятко»

 





Сторінка батьків

 

 

В Новопавлівському СКДНЗО "Малятко" існують різноманітні форми взаємодії з батьками. 

Традиційні

*   День відкритих дверей.

*   Бесіди.

*   Консультації.

*   Семінари-практикуми.

*   Батьківські збори.

*   Круглий стіл.

*   Сімейні клуби.

*   Бібліотека спеціальної літератури.

Нетрадиційні 

*   "Батьківська пшта"

*   "Телефон довіри".

*   "Батьківські скриньки".

          З метою здійснення гармонійного розвитку особистсті та виховання дітей дошкільного віку, та з метою покращення роботи з батьками, необхідно проводити наступні заходи:

1.      Вивчення досвіду сімейного виховання "Здоровя дитини.".

2.      Проводити бесіди і консультації систематично.

3.      Залучати батьків до благоустрою території та приміщень дошкільного закладу.

4.      Використовувати цікаві форми роботи з батьками (виставки, конкурси, дні відкртих дверей, круглі столи, родинні свята, тощо.)

5.      Створити бібліотеку для батьків.

6.      Забезпечити інформування батьків про зміст освітніх програм, законодавчих документів, навчально-виховеої роботи, харчування, платних послуг.

 

04 грудня 2013 року в дошкільному закладі проведено батьківські збори з елементами ділової гри на яких розглянуто багато важливих запитань:

 

 

1. Базова програма "Українське дошкілля"

2. Тест для батьків "Чи можете Ви?"

 

 

3. Ділова гра "Проблеми виховання"

4. Рекомендації для батьків щодо харчування дитини

5. Анкета з правового виховання для батьків

 

 

 

Тест "Які ви батьки?"

Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а другі – не соромляться жалітися на них...

Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є? На ці запитання допоможе відповісти цей тест. Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх.

1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?

- систематично - 3;

- інколи - 1;

- ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) - 0;

- а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? - 2.

2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?

- у хвилини відвертості - так - 3;

- про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих - 4;

- а навіщо мені її таємниці? - 1;

- як мені знадобиться дізнатися, натисну – і все скаже - 2.

3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?

- стільки, скільки конче необхідно - 2;

- з ранку до ночі - 4;

- увесь вільний час - 3;

- я не маю часу для спеціального спілкування - 1.

4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?

- дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо - 2;

- допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) - 3;

- дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться - 1;

- влаштую скандал виховательці (вчительці) - 4.

5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?

- тато – в один бік, мама – в другий, діти – до бабусі (в табір тощо) - 1;

- намагаємося провести відпочинок разом - 3;

- відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати - 2;

- куди дитина захоче, туди й поїде - 4.

6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?

- той, хто першим усвідомить свою провину - 3;

- ніхто і ніколи, все налагоджується само собою - 1;

- певна річ, дитина, вона ж наймолодша - 2;

- завжди я, шкода ж дитини! - 4.

7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?

- так, стараюся виконати усі - 4;

- так, якщо маю кошти і час - 3;

- бажання - так, примхи - ні - 2;

- це діти мають виконувати бажання дорослих - 1.

8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?

- постійно - 2;

- не втручаюсь в життя дитини - 4;

- у разі необхідності - 3;

- давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити - 1.

9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?

- тільки якщо нема іншого виходу - 3;

- так я і роблю - 2;

- ніколи в світі - 4;

- де захоче, там і житиме - 1.

10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?

- шкуру здеру! - 2;

- поговорю, поясню, чому так не можна робити - 3;

- то й нехай, «все найкраще – дітям!» - 4;

- в моєму домі гроші не валяються абиде - 1.

А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді. Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.

Від 10 до 15 балів. Ви – байдужа мати чи батько. Для вас дитина – другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: "Хочу пожити для себе!", і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.

Від 16 до 25 балів. Ви - тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли „ваша слухняна овечка” виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі...

Від 26 до 34 балів. Ви – справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.

   Від 35 до 40 балів. Ви – прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися...

 

Пам’ятка для батьків

 

 


• З

 

 

 

 

З раннього віку привчайте малюка до норм поведінки. У своїх вимогах будьте послідовними і спокійними;
• Не допускайте, щоб ваші вимоги залежали від настрою: дитині буде важко в них орієнтуватися і в неї не виробиться звичка до порядку;
• Висувайте до малюка вимоги, доступні йому за віком і рівнем розвитку. Переконайтесь, що він правильно вас зрозумів;
• Ніколи не підвищуйте голос на дитину. Запам’ятайте: чим тихіше ви говоритимете, тим уважніше вас слухатимуть;
• Не вживайте брутальних, лайливих слів. Розмовляйте одне з одним лагідно. Не «сюсюкайте» з малям, а говоріть правильною літературною мовою;
• Обов’язково дотримуйтесь етикету стосунків і поведінки самі і навчайте цього свою дитину. Не забувайте вітатися, ввічливо звертатися, дякувати, бажати на добраніч.
• Ніколи не говоріть синові чи донці просто «ні», «не можна». Намагайтеся аргументувати своє рішення, дохідливо до усвідомленого правильного вибору.
• Обов’язково грайтеся зі своїм малюком. Для дошкільного віку це провідний вид діяльності. Під час гри він може не тільки задовольнити емоції, потребу в рухливості, а й засвоїти нові знання, соціальні вимоги і норми.
• Майструйте разом з дитиною, займайтесь ліпленням, аплікацією, конструюванням, вишиванням та шитвом тощо. Не стримуйте фантазію малюка, підігруйте йому, спонукайте до творчості.
• Проводьте і готуйте разом усі сімейні свята. Підтримуйте сценарії, всім визначайте ролі, готуйте відповідні костюми, оформлення кімнати.
• Заохочуйте дітей готувати для батьків концерти на свята або вечори відпочинку. Самі беріть активну участь у таких концертах.
• Завжди знаходьте час і терпіння, щоб відповідати на дитячі запитання, відповідайте правильно, але просто та дохідливо.
• Не соромтеся визнати, що ви чогось не знаєте. Пообіцяйте розібратися з питанням і обов’язково це зробіть. У таких спосіб ви покажете приклад того, що всі справи потрібно доводити до кінця, знання черпати з книг і постійно вчитися.
• Намагайтеся щоб ваші слова про доброчинність не розходились з конкретними справами . Допомагайте тим, хто цього потребує. Виявляйте милосердя до знедолених. Пояснюйте дитині, чому так потрібно робити.
• Організуйте сімейне життя так, щоб не тільки ви мали обов’язки перед малюком, а й він перед вами. Давайте йому можливість зрозуміти, що ви потребуєте його посильної допомоги.
• Навчайте дитину адекватного вияву почуттів. Її емоції мають відповідати настрою та конкретній ситуації.
• Поважайте свою дитину, її почуття, інтереси, потреби. Не принижуйте її, намагайтеся підтримувати довірливі стосунки, за яких у неї не буде від вас секретів.
• Ніколи не насміхайтеся над почуттями малюка. Намагайтеся його зрозуміти і підтримати.
• Пам’ятайте, що для дитини Ваше ставлення до своїх батьків є найкращим прикладом того, як ставитися до Вас.
• Обладнайте в дитячий кімнаті куточок або стіну вдячності. Розмістіть там фотокартки дідусів, бабусь, виші вихователі дошкільного закладу ( обов’язково з підписами), коротенькі розповіді про них і звернені до них слова подяки. З роками поповнюйте її.